Яновська Неля Костянтинівна – музичний керівник.

Має повну вищу музично-педагогічну освіту, в 1991 році закінчила Сумський державний педагогічний інститут ім.А.Макаренко за спеціальністю «Учитель музики та співів, методист по виховній роботі». В 2007 присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії».
У 2011р. прийняла участь в професійному конкурсі журналу «Вихователь-методист» «Розвивальне середовище дошкільного закладу», за що була нагороджена дипломом лауреата. В 2012 прийняла участь в обласній виставці-презентації педагогічних ідей та технологій на тему «Етнографічне розвивальне середовище дошкільного закладу, як джерело формування національної свідомості дітей дошкільного віку».

Міхальова Ольга Валентинівна - музичний керівник ДНЗ.

Закінчила Томське обласне училище культури за спеціальністю культурно-просвітницька робота , керівник хорового колективу. У нашому закладі працює 2 роки, показала себе досвідченим педагогом , який уміє організувати дітей , залучаючи їх, заінтересовуючи їх до музики та танців.

Всією дякую душею

За те , що музика у мене є.

І маю я переконання :

Буз музики життя – пусте.

Музичні керівники Андріївського ДНЗ (ясла-садок) №1 Яновська Неля Костянтинівна та Міхальова Ольга Валентинівна проводять музичні заняття з дошкільниками з урахуванням завдань музично-естетичного виховання дітей відповідно до вимог БП "Дитина" відповідно до перспективного планування.Звертаючи увагу на те, що зміст і структура занять (індивідуальних та фронтальних) повинні бути варіативними та цікавими, з використанням різноманітних прийомів, що допоможуть дошкільникам сприймати музичний твір і розуміти основи музичної грамоти.
Використання музично-дидактичних ігор на занятті дає можливість найдільш змістовно здійснювати музичне виховання. Вони мають навчаний характер і в доступній ігровій формі у малят розвивають музичні здібності.
Мета музично-дидактичних ігор:
· розвиток пісених навичок;
· навчання виразно співати;
· розвиток музичних здібностей (слуху, пам'яті, почуття ритму);
· ознайомлення з музичними інструментами та вокальними творами різного характеру;
· розвиток музично-слухового сприймання у процесмй ритмічних рухів;
· розвиток та збагачення рухової реакції дітей, уміння погоджувати рухи з музикою;
· виховання естетичного смаку, поваги до національної та світової культури.
Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими уявленнями, розвивають у них ініціативу, самостійність, здатність до сприйняття, розрізнення основних якостей музичного звука. Ігри відкривають перед дитиною шляхи використання отриманих знань у життєвій практиці.
Музика володіє можливостями дії не тільки на дорослих, але й на дітей молодшого віку. Більш того, і це доведено, навіть внутрішньоутробний період надзвичайно важливий для подальшого розвитку людини: музика, яку слухає майбутня мати, робить позитивний вплив на самопочуття дитини, що розвивається (можливо, і формує його смаки і переваги)
З сказаного можна зробити висновок про те, скільки важливо створювати умови для формування основ музичної культури дітей дошкільного віку.
Ранній вік.
· Вікові можливості дитини
На третьому році життя дитина реагує на специфічні особливості музики: мелодію, ритм, силу звуку тощо. Відбувається зацікавлене слухання пісні, де йдеться про відомих персонажів, емоційне їх сприйняття. З’являються співочі інтонації та елементарна ритмічність у руках під музику.
· Освітні завдання
o Викликати емоційний відгук на музику, бажання слухати невеликі п’єси, пісні.
o Розвивати співочі навики дітей.
o Вчити розрізняти ритм музичного твору та рухатися відповідно до нього.
o Формувати вміння своєчасно змінювати рухи під час виконання танцю, гри.
Молодший дошкільний вік
· Вікові можливості дитини.
На четвертому році життя у дітей спостерігається емоційний відгук на музику, чуття ритму, тембру. Дитина може адекватно сприймати художні образи твору й емоційно його переживати. Дитина сприйнятлива до музики: може зіставити тиху й голосну мелодії, впізнати знайомі пісні, п’єси. Сприймання музики в цьому віці характеризується цілісністю, і тому будь-яке відхилення від тексту (зміна ритму, тембру, ладу тощо) призводить до того, що дитина перестає впізнавати прослуханий твір. Цілісність сприймання – це позитивна якість, яка забезпечує повноцінне сприймання музичного твору, який по-іншому зрозуміти неможливо.
Дитина спроможна передати в русі ритм ходьби і бігу, проте слухова увага ще не стійка, голос починає щойно формуватися.
· Освітні завдання.
o Розвивати здатність захоплюватися, емоційно переживати, радіти, слухаючи музичні твори.
o Розвивати співочі навички дітей.
o Формувати вміння виразно пластично рухатися, передаючи настрій і характер музичного образу.
o Виховувати любов до краси виконання народних обрядів; розвивати пластичність рухів у народних дійствах.
Середній дошкільний вік.
· Вікові можливості дитини.
На п’ятому році життя діти можуть емоційно переживати настрій, характер
музичного образу. Вони точно визначають темп звучання музики (швидко, помірно, повільно), динаміку (голосно - тихо). Діти цього віку сприймають звуковисотний та ритмічний малюнок мелодії, тембр музичних інструментів; можуть інтонаційно чисто співати, ритмічно рухатися, імпровізують рухи. Із задоволенням водять хороводи, беруть участь у музичних іграх-драматизаціях на теми українських народних пісень та ігор.
· Освітні завдання
o Розвивати здатність дітей захоплюватися красою музичних образів, настроїв, емоційно реагувати на тембр, ритм, лад музичних творів.
o Сприяти отриманню задоволення від самовираження в музиці (власна музична творчість, музикування, пластичне інтонування).
o Вчити співати природним голосом, без напруження.
o Залучати до виконання музичних рухів, передаючи конкретний характер музики, зміну її динаміки, темпу, регістрів.
o Розвивати чуття інтонаційної виразності української народної музики на прикладі українських народних пісень, народних ігор.
o Вчити грати на музичних інструментах (бубон, мара каси, трикутник тощо).
Старший дошкільний вік.
· Вікові можливості дитини.
На шостому році життя діти емоційно сприймають музичні твори, визначають їх жанр, характер, темп, настрій (радісно, сумно, тривожно тощо).
Чистішим стає голосове інтонування мелодії, зміцнюється і подовжується дихання. Дитина частіше співає не лише у групі дітей, але й сольно.
Рухи старшого дошкільника стають більш координованими, виразними, хоча вони ще недостатньо легкі. Формується дитяча рухова й інструментальна творчість.
Граючи на музичних інструментах, добирає мелодію на слух, підлаштовує до неї голос. Виступає режисером нескладної інсценівки, корегує дії однолітків, передає колорит українських народних казок та творів інших жанрів. Бере участь у музичних іграх-драматизаціях на теми українських народних казок, пісень, ігор.
· Освітні завдання.
o Продовжувати розвивати потяг та інтерес до української народної та класичної музики.
o Спонукати самостійно називати характер, настрій музичного твору та засоби музичної виразності.
o Вчити диференціювати тембри скрипкових, духових, ударних інструментів симфонічного оркестру.
o Формувати основні співочі вміння
o Удосконалювати вміння дітей виразно та ритмічно рухатися під музику відповідно до її темпу, характеру, динаміки; дотримуватися пауз.
Активізувати дітей творчо проявляти себе в різних видах музичної діяльності (гра-драматизація, танець, музична гра, опера, імпровізація на музичних інструментах тощо)
Кiлькiсть переглядiв: 158

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.